горе мені!

1. с

ҡайғы, хәсрәт, зар

2. с

несчастье

бәхетһеҙлек, бәлә-ҡаза

1. n поет., жарт

1) rope, лихо; скорбота; нещастя

2) pl неприємності; халепа

2. adj pred.

сумний; скорботний

3. int

горе мені!, лишенько!, гай-гай!

* * *

1) горе; скорбота, печаль

2) pl біди, неприємності, колотнечі

int на жаль!, горе мені!

1) горе; скорбота, печаль

2) pl біди, неприємності, колотнечі

int на жаль!, горе мені!

ум. форма зв'язки э- якщо так, у такому разі СМ-У; ӧсе сычанын молласы алған т'итабын охур а це мишачий мулла взяв книжку й читає У; йандым ӧсе, бен йандым в такому разі горе мені, горе У; о ӧсе аҗель а це виявилася смерть СМ; пор. эсе, иса, исе.

захожий, зайшлий, перехожий, нахожалий, мандрівний, сущ.: зайда, заволока, приблуда; срвн. Захожалый. [В нашій хаті наша воля, а всім зайдам зась (Франко). Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою (Чуб.)]. -жий скот - приблудна худоба.

* * *

прлг. (находящийся в нужде, жалкий, несчастный) нужденний, (диал.) нуж(д)ний, (сщ.) нуждар (-ря), нужденник, -ниця. [Нужденні стани людности (Наш). Заступниця нужденних всіх (Стар.-Черних.). Горе мені нужному, що я винен кожному (Сл. Гр.)].

* * *

1) прич. яки́й (що) те́рпить нужду́; потребу́ючий; см. нуждаться

2) в знач. прил. бі́дний, нужде́нний

Приколотень (о животных) приблуда, (о человеке) зайда, заволока. [Горе мені на чужині, зовуть мене заволокою (Пісня)].

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

1. n

1) неспокій, хвилювання; тривога

2) утруднення; складність

3) неприємність; горе, лихо, біда

4) турбота, клопіт, морока, рахуба

5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння

6) заворушення, безпорядки

7) хвороба, недуга

8) розм. пологи

9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження

10) геол. скид, дислокація

2. v

1) тривожити, непокоїти, розстроювати

2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися

3) мучити, завдавати болю (страждань)

4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати

5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)

6) даватися з труднощами

7) старатися; робити зусилля

8) розбурхувати; баламутити

9) тех. порушувати, пошкоджувати

* * *

1) неспокій: хвилювання; тривога

2) неприємність, біда, горе; напасті

3) затруднення, трудність

4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокою

5) хвилювання, безлад

6) хвороба, недуг

7) дiaл. пологи

8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадки

9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]

1) хвилювати; турбувати

2) турбувати, мучити; заподіювати біль, страждання

3) затрудняти, приставати, набридати

4) даватися насилу

5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилля

6) розбурхувати, баламутити

7) тex. порушувати, пошкоджувати

{ʌр}
I. 1. нагоре, по-нагоре, по-горе
all the way UP чак догоре
half way UP на/по средата (при изкачване)
from five pounds/years, etc. UP от пет лири/години и пр. нагоре
UP and down нагоре-надолу
2. (вдигнат/станал) на крак (а)
to be UP станал съм, не съм си легнал още
the sun is UP слънцето e изгряло/изгря
to stay UP late не си лягам/стоя до късно
to be UP and about на крак съм (особ. след боледуване)
to be UP and doing станал съм и шетам/щъкам нагоре-нaдолу, заловил съм се вече за работа
UP (with you)! ставай! вдигай се
3. изразява покачване, повишение, увеличение на цени и пр.
bread is UP цената на хляба е повишена
4. изразява свършване, изтичане на време и пр.
time is UP времето мина/свърши/изтече
the game is UP, it's all UP разг. всичко e свършено/изгубено
it's all UP/UP with him свършено e с него
5. докрай, съвсем
the stream has dried UP потокът пресъхна
to drink one's tea UP изпивам си чая
6. изразява разглеждане, поставяне на разглеждане, обсъждане, съдене
the question is UP for debate въпросът се разглежда
he was UP before the magistrate той бе изправен пред съдията
the case is UP before the court делото се разглежда в съда
to be UP in court for съдят ме за
to be well UP in/on a subject добре съм осведомен/подготвен/силен съм по даден предмет/материя
the lights are UP лампите светнаха
to be UP for reflection представен съм за преизбиране
the score is seven UP сn. двете страни имат по седем точки
UP to now досега
UP to here дотук
UP to the age of five до петгодишна възраст
UP and down нагоре-надолу, напред-назад, навсякъде (по)
what's UP? какво има? какво става? what is she UP to again? какво e намислила тя пак да (на) прави? his new book isn't UP to his last новата му книга не е така хубава като предишната
he is not UP to the job той не се справя добре с работата, не е добър за тази работа
it's UP to you to decide ти трябва да решиш, твоя работа е, от теб зависи
he is not UP to his brother той не може да се сравнява с брат си, не е така добър като него
I don't feel UP to it не се чувствувам в състояние да направя това
he is UP to anything той е способен на всичко, от него можеш да очакваш всичко
to act UP to one's promise изпълнявам обещанието си
UP with...! да живее...! горе...! he is not UP to much той не e кой знае какво
to be UP to someone's tricks/dodges, etc. познавам добре/известни ca ми всичките номера/хватки и пр. на някого
II. 1. (горе) на, в, (нагоре) по
to walk UP the hill изкачвам се no хълма
to live UP the mountain живея горе в планината
UP the river нагоре по (течението на) реката
2. срещу
UP the wind срещу вятъра
3. към (вътрешността на страната и пр.)
III. 1. нанагорен, който се изкачва
2. отиващ/водещ към по-голям център/към столица (особ. за влак)
the UP platform перонът, на който спира влакът за Лондон/столицата
IV. 1. нанагорнище
2. успех, благополучие
on the UP and UP разг. постоянно подобряващ се, на ниво, честен и почтен
UPs and downs превратности
3. преуспял/високопоставен човек
4. ам. стимулиращо средство, особ. амфетамин
V. 1. ставам, скачам
2. (по) вдигам, повишавам, увеличавам (цена, производство и пр.)
to UP and do something правя нещо съвсем неочаквано/изненадващо

* * *

{^р} adv 1. нагоре; по-нагоре, по-горе; all the way up чак догоре; (2) {^р} prep 1. (горе) на, в, (нагоре) по; to walk up the hill изк{3} {^р} а 1. нанагорен, който се изкачва; 2. отиващ/водещ към по-{4} {^р} n 1. нанагорнище; 2. успех, благополучие; on the up and up {5} {^р} v (-pp-) 1. ставам, скачам; 2. (по)вдигам; повишавам, уве

* * *

станал; увеличен; свършен; вдигнат; горе; нанагорен; наблизо;

* * *

* * *

up[ʌp] I. adv 1. нагоре, горе; по-горе; all the way \up до горе; half way \up на средата (при изкачване); \up! ставай! хоп! to come \up in the world прен. издигам се; 2. вдигнат; станал, на крака; не в леглото; her hair was \up in a bun косата ѝ беше вдигната на кок; he is not \up yet не е още станал; to stay \up late не си лягам (стоя) до късно; let's be \up and doing хайде на работа; 3. покачен, повишен, увеличен (за температура, цени и пр.); his blood ( bad temper) was \up той кипна (избухна), беше кипнал; 4. свършен, минал; приключил; time is \up времето свърши (изтече); the game is \up, it's all \up разг. всичко е изгубено, свършено е; it's all \up with him свършено е с него; 5. докрай; to drink \up изпивам си чашата (докрай); to eat \up изяждам (всичко); the house was burned \up къщата изгоря напълно; 6. подготвен (in); to be ( well) \up in (on) s.th. добре съм подготвен (информиран); разбирам от; 7. наблизо, до, при; close \up наблизо; to follow s.o. \up следвам някого отблизо; to be \up with s.o. наравно съм с някого; to come \up with s.o. настигам някого; • \up and coming ам. 1) енергичен, предприемчив; 2) (много)обещаващ; \up and doing енергичен, деен; чевръст, пъргав, жив; \up and running гладко функциониращ; проспериращ; преуспяващ; \up and down 1) нагоре-надолу; 2) навсякъде; 3) във всяко отношение, напълно; to be \up against имам работа с, имам да се преборя с, лице в лице съм с; to be \up against it разг. в затруднение съм, ирон. наредил съм се; \up in arms въстанал; to be \up and about; to be \up and around изправям се на крака (след боледуване); to be \up for it разг. ентусиазиран, навит; амбициран (да успее); what's \up? какво има (става)? there's s.th. \up нещо става; \up to 1) до (за място и време); \up to now досега; \up to here дотук; 2) към, при; come \up to me ела при мен; 3) равен на, на същото равнище с; she's not \up to her sister тя не може да се сравни със сестра си; 4) годен за (да се справи с); he is not \up to this job той не е годен за тази работа; I don't feel \up to it не се чувствам в състояние да направя това; are you \up to doing some work? имаш ли настроение за работа? искаш ли да свършиш една работа? the road is \up пътят е затворен поради ремонт tea is \up! чаят е сервиран! their football was not \up to much техният футбол не беше на ниво; to be \up to s.th. годен съм за нещо; кроя нещо, намислил съм някоя беля; he is \up to anything способен е на всичко; to be \up to someone( 's tricks) мога да се справя с (номерата на) някого; it is \up to me to моя работа е да, на мен се пада да; to act \up to o.'s promise изпълнявам обещанието си; \up ( with)! да живее...! \up with you качи се; to go \up to town отивам в града (от село), отивам в Лондон (от провинцията); to go \up to Scotland отивам в Шотландия (от южната част на страната); to stay \up for the holidays прекарвам ваканцията си в университета (не у дома); to go \up to London отивам в Лондон (от провинцията); \up to snuff разг. хитър, проницателен; the beer is \up бирата е пенлива; the case is \up before the court делото се разглежда в съда; \up yours sl майната ти! я се разкарай! II. prep 1. (горе) на; (нагоре) по; в посока към; срещу, против; to walk \up the mountain изказвам се по планината; \up the river нагоре по течението на реката; \up the wind срещу вятъра; 2. към вътрешността (на страната); to travel \up ( the) country пътувам към вътрешността на страната; III. adj 1. нанагорен; който се изкачва; on the \up grade нанагорен, изкачващ се; 2. който отива към по-голям център (столица) или на север (особ. за влак); the \up train влакът за Лондон (за столицата); the \up line линията, по която идва влакът за Лондон; the \up platform перонът, на който спира влакът за Лондон; 3. пенлив, газиран (за напитка); IV. n: \ups and downs превратности; възход и падение; on the \up and \up ам. разг. 1) на подобряване; 2) честен; законен; V. v (- pp-) нар., шег. ставам; скачам; вдигам, повишавам ( цена); he \ups and says той става и казва.

{æz.əz}
1. както, каквото, какъвто
AS things go както вървят работите
AS it is при това положение, и без това, така, и така
AS it stands/is (така) както е
do AS you are told прави каквото ти казват
AS best you can както/доколкото можеш
AS above както по-горе
AS before както преди
AS the case may be според случая
AS was already mentioned както вече се каза/спомена
he is a pianist AS is his wife той е пианист, както и жена му/като жена си
2. като, като например
I had the same trouble AS you имах същите неприятности като тебе
countries in the north of Europe, AS Finland страни в Северна Европа, като например Финландия
3. като (в качеството си на), както
след глаголи като regard, view, represent и пр. като, за
AS a picture it is no good като картина не струва
it can be used AS a knife може да се използува като/за нож
to regard someone AS a fool смятам някого за глупак
to treat someone AS an equal отнасям се към някого като към равен
AS such като такъв
4. за време като, както, когато
AS I came in като влязох
AS I was walking along както (си) вървях
5. за причина тъй като, том като
AS you are tired, you'd better lie down щом/тъй като си уморен, добре е да си легнеш
6. макар и, колкото и
busy/young/old AS he is колкото и да е зает/млад/стар, макар и зает/млад/стар
much AS I like it колкото и да го харесвам, макар и да го харесвам
strange AS it may seem колкото и странно да изглежда
7. so AS to с inf (зa) да, (та) да
be so good AS to бъди така добър да
he stood up so AS to see better той стана, за да вижда по-добре
don't behave so AS to annoy him не се дръж така, че даго дразниш
8. AS... AS, not so... AS толкова... колкото/като
AS much AS you like колкото искаш
it is not so/AS easy AS you think не е толкова лесно, колкото си мислиш
he is AS tall AS I той е толкова висок, колкото и аз, той е висок колкото мен
AS far AS до (за място), доколкото
AS far AS I know доколкото знам
AS far/in so far/so far AS lam concerned що се отнася до мен
AS good AS все едно, че
AS good AS dead все едно, че е умрял
AS early AS, AS far back AS още през
AS long AS докато
AS late AS чак/едва през/в
AS soon AS щом (като)
AS soon/early AS possible колкото може по-рано
9. с предл.
AS against срещу, в сравнение с
AS for а пък. колкото за
AS for you I never want to see you again колкото за геб, не искам да те видя вече
AS from/aм, of от (за време)
AS from today (смятано) от днес
AS to колкого за, що се отнася до, относно
he said nothing AS to whether he would come той не каза нищо за това., дали ще дойде
we could not decide AS to which was the best не можехме да решим кое е най-хубавото
10. AS if/though като че ли, сякаш
AS it were така да се каже
AS regards що се отнася до
AS well също, и
AS yet досега
I thought AS much така си и мислех

* * *

{az.ъz} adv, cj, rel pron 1. както; каквото; какъвто; as things go

* * *

що; както; като;

* * *

* * *

as[æz - силна форма, əz - слаба форма] I adv, cj, pron 1. както, според както, каквото; \as things go както вървят работите; \as it is при това положение, и без това; и така, и така; \as it stands (is) както е; \as people say както казват хората, според хората; do \as he tells you прави каквото ти казва; \as best you can както можеш; \as usual ( always, ever) както винаги; \as above както по-горе; \as the case may be според случая; 2. като, като напр. a country such \as Spain страна като (напр.) Испания; I had the same trouble \as you had имах същите неприятности като теб; 3. като (в качеството на), както; he played \as never before игра както никога до тогава; \as a musician he is no good като музикант нищо не струва; \as such като такъв; 4. като, както (когато, докато); \as I was coming home I met Bill срещнах Бил като се прибирах; 5. тъй като; \as she is ill, we' ll go alone тъй като тя е болна, ще отидем сами; 6. макар и; колкото и; макар че; busy \as he is, he is sure to come макар и да е зает, той ще дойде непременно; strange \as it may seem it is true колкото и да изглежда странно, вярно е; 7. c inf: we started early so \as to arrive in time тръгнахме рано, за да пристигнем навреме; be so good \as to бъди любезен да, бъди така добър да; 8.: \as... \as, not so (\as) ... \as (толкова) ... колкото, като; \as much \as you like колкото искаш; \as large \as life в естествена големина; I am \as old \as you аз съм на твоята възраст; \as far \as доколкото; \as (so, in so) far \as I am concerned колкото се отнася до мен; \as good \as все едно, че; he is \as good \as dead той все едно, че е умрял; \as early ( far back) \as още през; \as late \as още (чак) през; \as long \as докато; \as soon \as щом (като); \as soon ( early) \as possible колкото се може по-рано; 9. с предлог: \as against срещу, в сравнение с; \as for а пък, колкото за; \as from today от днес; \as of now ам. сега засега; \as per търг. според, съгласно; \as per usual шег. както винаги; \as to колкото за, що се отнася до, относно; he said nothing \as to weather he will go той не каза нищо относно заминаването си; \as if, \as though като че ли; \as it were като че ли, така да се каже; \as you were воен. команда "остави"; \as regards колкото се отнася до; \as well също; take this \as well вземи и това; все едно, също така добре; най-добре; you might \as well say no все едно да кажеш не, най-добре кажи не; \as yet досега, още; there has been no trouble - \as yet! няма неприятности - поне засега! I thought \as much така си и мислех. II [æs] n дребна римска медна монета.

{kεə}
I. 1. грижа, грижи, безпокойство, предпазливост. внимание, грижа
to drown CARE разсейвам/убивам мъката/грижите си (като се напивам), CARE killed the cat горе главата! не се тревожи, от много грижи файла няма
to take/have a CARE внимавам, предпазвам се, старателен/предпазлив съм
to give тore CARE to one's work проявявам по-голямо старание в работата си
2. наблюдение, надзор, грижа, отговорност
to take CARE of someone грижа се за/гледам някого
the baby was left in my CARE оставиха бебето на мен да го гледам/пазя и пр.
CARE of (с/о) чрез (в адрес на писмо)
Мr Wells c/o Мr Grey чрез г-н Грей за г-н Уелс
to take CARE of something грижа се/погрижвам се за нещо
want of CARE невнимание, нехайство
II. 1. грижа се (for, about)
the child is well CARE for детето e добре гледано
well CAREd-for appcarance грижливо поддържана външност
2. грижа се, безпокоя се, тревожа се
who CAREs? кого го е грижа/еня? what do I CARE? (мен) какво ме интересува, какво ме е грижа? to bc beyond/past CAREing вече не се интересувам (for за), не ме засяга
3. харесва ми, обичам (for)
искам, желая (for, to c inf)
to CARE for someone /something обичам някого/нещо, харесва ми някой/нещо
do you CARE for a cиp of tea? искате ли чаша чай? I should not CARE to bc secn with him не бих искал да ме видят с него
do you CARE for modern music? харесва ли ти модерната музика? does she really CARE for him? тя наистина ли го обича? I don't much CARE for television не обичам много (да гледам) телевизия
for all I CARE, 1 couldn't CARE less разг. все ми е едно, никак не ме засяга/интересува
I don't CARE if 1 do може, нямам нищо против, не възразявам
as if I CAREd сякаш/като че ли много ме засяга, хич не ме е грижа
not to CARE a bcan/bit/brass farthing/tinker's cursc/cuss/damn/darn/doit/fig/hang/hoot/jot/pin/rap/. rush/snap/straw/thing/twopence/two hoots/twopins, etc. /aм. a (red) cent/a continental/hills of beans, etc. разг. не ме е грижа, две пари не давам, не ме интересува, хич не искам и да знам

* * *

{kЁъ} n 1. грижа: грижи, безпокойство; предпазливост. внимание, (2) n 1. грижа се (for, about); the child is well care for детет

* * *

старание; угриженост; попечение; безпокойство; главоболие; внимание; грижа; грижа се; надзор;

* * *

* * *

care[kɛə] I. n 1. надзор, наблюдение, грижа; in \care of, under the \care of под надзора, под грижите; children in \care деца, за които се грижи държавата; \care of (c/o) чрез (за писма); Mrs Sharp c/o The British Council за г-жа Шарп чрез Британския съвет; to take \care of грижа се за, погрижвам се за; пазя, гледам; занимавам се с; take \care of number one погрижи се за собствените си интереси; не забравяй себе си; 2. внимание, старание, грижа; to take \care внимателен съм; take \care внимавай! пази се! бъди разумен! take \care ( that) he does not see you пази се да не те види; to bring great \care to bear upon ( doing) s.th. влагам най-голямо старание (грижа) в нещо; handle with \care внимание, чупливо; want of \care нехаене, нехайство; 3. грижа, грижи, безпокойство (и pl); free from \cares без грижи; full of \cares отрупан с грижи; life of \care живот, изпълнен с грижи; to drown \care убивам, разсейвам мъката си, удавям я във вино; II. v 1. грижа се ( for, about); the children are well \careed for децата са добре гледани, за тях се полагат грижи; well \cared-for appearance добре поддържана външност; 2. харесва ми, обичам ( for); желая, искам, ( for, to); to \care for s.o. обичам някого, държа на някого; I don't \care much about going не ми се отива; if you \care to ако искаш (желаеш); would you \care to join me? искаш ли да дойдеш с мен? not to \care for milk не обичам мляко; I don't \care if I do разг. нямам нищо против; 3. грижа се, безпокоя се; who \cares? кого го е грижа, кого го е еня? what do I \care? какво ме е грижа?; for all I \care (for what I \care) разг. що се отнася до мен, колкото до мен; as if I \cared като че ли ме засяга; I don't \care a bean ( bit, brass, farthing, tinker's curse, damn, darn, fig, hang, hoot, jot, pin, rap, rush, snap, straw, thing, twopence, two hoots, two pins, etc.; ам. \care a cent, red cent, continental, hill of beans), I couldn't \care less разг. безразлично ми е, не ме интересува, не давам пет пари, не ме е еня, малко ме е еня, не ми пука, все ми е едно.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.

II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;

2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!

3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).

II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.

* * *

1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний

2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

{tɔp}
I. 1. връх, най-горна част, горен край, горница (на чорап, обувка и пр.), повърхност
at the TOP of the tree/ladder на върха, на челно място (в професия и пр.) (и прен.)
from TOP to bottom от горе до долу
from TOP to toe от главата до петите
on TOP (of) отгоре (на), върху, веднага след
to be on TOP картu водя играта, пръв съм
to come out (on) TOP излизам пръв, ставам първенец, вземам връх
one thing happened on TOP of another събитията/нещата се трупаха/валяха едно след друго
to go to bed on TOP of one's supper лягам си с пълен стомах
to go over the TOP воен. sl. излизам в атака, започвам решителни действия, правя решителна стъпка
on TOP of it all на всичко/на това отгоре
on TOP of the world разг. на върха на успеха/славата/щастието
2. прен. връх, най-висша степен/точка, първо място, най-високо положение, най-хубавото, най-избраното, човек, заемащ най-високо положение, първенец
at the TOP of one's voice/lungs с пълен глас, колкото ми глас държи
(at the) TOP of one's form/class пръв ученик, първенец на класа
on TOP of one's form в отлична форма
the TOP of the morning (to you) upл. добро (ти) утро
the TOP of the table почетното място на масата
to come to the TOP имам успех, преуспявам, спечелвам слава
to be (the) TOPs отличен/най-добър съм, няма втори като мен
to stay on TOP владея положението, не губя авторитет/власт, оставам в отлична форма/здраве
3. капак, похлупак (на тенджера и пр.), покрив (на кола, минна галерия и пр.)
to ride on TOP (of a bus/train) пътувам на горния стаж (на автобус/влак)
4. мор. марс
5. надземна част (стъбло, листа) на кореноплодно растение
6. кичур (на върха на нещо)
7. pl двете най-високи карти в цвят
8. авт. най-голямата скорост
in TOP на пълна скорост
9. сп. удар на топка над центъра и, тласък на топка с такъв удар
10. рl метални копчета, позлатени и пр. само отгоре
11. горна част на дреха
дреха, нoсена на горната част на тялото
12. top-boot
off the TOP of one's head импровизирано
circus TOP, the big TOP голяма циркова палатка
II. 1. най-горен, връхен
TOP garment връхна/горна дреха
TOP floor най-горен/последен стаж
TOP boy първенец на класа
2. най-голям, най-висок
TOP rung найголям успех, най-високо положение
TOP prices най-високи цени
TOP honours най-високо отличие
III. 1. слагам връх/капак на, покривам върха на
2. отрязвам върха на (дърво, храст и пр.)
3. стигам/издигам се до върха на
4. по-висок съм от, издигам се над, надминавам
to TOP someone by a head повисок съм с една глава от някого
5. прен. надминавам, надвишавам, надхвърлям
and to TOP it all и като капак/връхна всичко, и на всичко отгоре
the sum TOPs L100 сумата надхвърля 100 лири
to TOP one's part изигравам отлично ролята си
6. стоя най-горе/начело на, пръв съм в (списък и пр.)
7. превалям (хълм и пр.)
8. сп. удрям (топка) над центъра и
top off приключвам, завършвам успешно, стр. покривам/завършвам висока сграда
top out отбелязвам приключването на висок строеж с почерпка/речи и пр.
top up доливам/допълвам догоре/до върха (чаша, съд и пр.)
top off
IV. n пумпал

* * *

{tъp} n 1. връх; най-горна част; горен край; горница (на чорап, о(2) {tъp} a 1. най-горен; връхен; top garment връхна/горна дреха; top{3} {tъp} v (-pp-) 1. слагам връх/капак на; покривам върха на; 2.{4} {tъp} n пумпал.

* * *

* * *

top[tɔp] I. n 1. връх (и прен.); (най-)горна част; горен край; горница (на чорап, обувка); повърхност; at the \top of the tree ( ladder) прен. на върха, сред първите (в професия и пр.); from \top to bottom от горе до долу; from \top to toe от главата до петите; on \top (of) отгоре (на), върху; веднага след; to be on \top карти водя играта; to be ( get) on \top, to come out on \top излизам пръв, вземам връх; one thing happens on \top of another събитията (работите) се трупат едно подир друго; to go to bed on \top of o.'s supper лягам си с пълен стомах; on \top of it all отгоре на всичко, на това отгоре; to go over the \top воен. sl излизам в атака; започвам да действам решително, прен. правя решителна стъпка; оженвам се; on \top of the world на седмото небе съм, безкрайно съм щастлив; to be on the \top of the world ам. разг. на върха на успеха (славата, щастието) съм; to blow o.'s \top ам. sl изгубвам самообладание, избухвам; полудявам, шуквам; off the \top не с всичкия си; off the \top of o.' s head импровизирано, без предварителна подготовка; 2. прен. връх; висша степен; първо място; най-високо положение; първенец; at the \top of o.'s voice с пълен глас, колкото ми глас държи; to the \top of o.'s bent до насита; to be ( at the) \top of o.'s form пръв ученик съм в класа; to feel on \top of o.'s form в отлична форма съм; the \top of the morning ( to you) ирл. добро утро; to be ( the) \tops sl уникален, прекрасен съм; to take it from the \top разг. започвам отначало; 3. капак (на тенджера и пр.); запушалка, тапа (на бутилка и пр.); покрив (на кола, минна галерия и пр.); 4. горнище (на дреха); 5. каймак на мляко; the \top of the milk разг., прен. най-интересното в програмата; 6. мор. марс; топ (връх на корабна мачта); 7. надземна част (стъбло, листа) на кореноплодно растение; 8. кичур (на върха на нещо); 9. pl двете най-големи карти от дадена боя (при игра на карти); 10. хим. най-летлива част на съединение; 11. авт. най-голяма предавка; (\top gear); on \top ( gear) на най-голяма предавка; 12. горна част на страница; 13. удар по горната половина на топка; тласък на топка с такъв удар; 14. pl метални копчета, позлатени и пр. само отгоре; 15. дълго влакно вълна; 16. мярка за влакна (около 700 грама); 17. = top-boot; 18. хидр. корона на язовирна стена; II. adj 1. (най-)горен; връхен; \top garment връхна дреха; \top floor най-горен етаж; \top boy първенец на клас; 2. най-голям, най-висок; \top rung най-голям успех, най-високо положение; \top speed най-голяма бързина; (възможно) най-висока скорост на превозно средство; \top honours най-високо отличие; • \top dog sl победител; господар; \top secret строго секретно; III. v (- pp-) 1. слагам връх (капак) на; покривам върха на; to \top a cake with icing слагам глазура на торта; 2. отрязвам върха на (дърво и пр.); to \top and tail обрязвам (зеленчуци при готвене); 3. удрям ( топка) по горната част; 4. стигам (издигам се) до върха на; 5. по-висок съм от, издигам се над, надминавам; 6. прен. надминавам, надвишавам; превишавам; and to \top it all и като капак на всичко, на всичко отгоре; the sum \tops 1000 pounds сумата надминава 1000 лири; to \top o.'s part изигравам ролята си съвършено, прекрасно; 7. стоя най-горе (начело) на; пръв съм в (списък и пр.); превъзхождам; 8. превалям (хълм и пр.); 9. мор. издигам (край на рейка и пр.); 10. печ. покривам един цвят с друг; IV. top n пумпал; to sleep like a \top спя дълбоко (като заклан); old \top sl другар, стар приятел.

1) неспокій: хвилювання; тривога

2) неприємність, біда, горе; напасті

3) затруднення, трудність

4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокою

5) хвилювання, безлад

6) хвороба, недуг

7) дiaл. пологи

8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадки

9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]

1) хвилювати; турбувати

2) турбувати, мучити; заподіювати біль, страждання

3) затрудняти, приставати, набридати

4) даватися насилу

5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилля

6) розбурхувати, баламутити

7) тex. порушувати, пошкоджувати

{bi'fɔ:}
I. 1. напред, от пред, предварително
2. преди това, по-рано, вече
I had never seen him BEFORE никога преди това не бях го виждал
have you met BEFORE? познавате ли се
3. някога, по-рано, преди, досега
long BEFORE много преди това
II. 1. пред
she put the cup BEFORE me тя сложи чашата пред мен
2. пред, в присъствието на
the offender was brought BEFORE the magistrate нарушителят бе изправен пред съдията
3. пред, по-горе от (по ранг, чин и пр.)
a colonel comes BEFORE a major полковникът e по-горе по чин от майора
4. преди. по-рано от
I got up BEFORE sunrise станах преди изгрев слънце
she got there BEFORE you тя стигна там преди/по-рано от теб
5. предпочитание над, пред, по-скоро..., отколкото
death BEFORE disgrace по-скоро смърт, отколкото позор
I put quality BEFORE quantity предпочитам качеството пред количеството
to be born BEFORE one's time прен. изпреварил съм времето/епохата си
to carry all BEFORE one преодолявам всичко, преуспявам във всичко, което върша
BEFORE long скоро, не след дълго. before сj преди да, по-скоро/по-рано, отколкото
he came BEFORE we expected him той дойде по-рано, отколкото го очаквахме
look BEFORE you jump прен. не върши нищо прибързано
he would starve BEFORE he stole той по-скоро би умрял от глад, отколкото да открадне

* * *

{bi'fъ:} adv 1. напред; от пред; предварително; 2. преди това,(2) prep 1. пред; she put the cup before me тя сложи чашата пред

* * *

отпред; пред; преди; преди; досега; някога;

* * *

* * *

before[bi´fɔ:] I. prep 1. преди; \before o.'s time преждевременно, преди срока; \before Christ (B.C.) преди новата ера, преди Христа; \before day до зори, преди зората; \before long скоро, бързо; веднага, спешно; неотдавна; не след много време; \before now и преди, и друг път; \before said гореспоменат; 2. пред; he walks \before me той върви пред мене; \before o.'s nose право пред себе си; 3. пред, в присъствието на; to appear \before the Court явявам се пред съда; the subject is \before the House въпросът се разисква от Парламента; • \before the mast като обикновен моряк; \before s.o. eyes пред очите му; II. adv 1. отпред, напред; he ran on \before той избяга напред; 2. преди, по-рано; прен. по-горе; \before meals преди ядене; as I said \before както казах преди; 3. досега, по-рано, някога; I have been there \before знам си го; I had met him \before бях го срещал по-рано (преди това); III. cj 1. преди да; think \before you answer мисли, преди да отговориш; 2. по-скоро, отколкото да; нежели да; I would die \before I gave in по-скоро бих умрял, отколкото да се предам.

{mʌtʃ}
I. 1. много
how MUCH? колко? колко струва?
very MUCH много
MUCH he cares upoн. много го e грижа/го интересува
2. със сравн. cm. много, значително
MUCH better много по-добре
so MUCH the better толкова по-добре
3. приблизително, горе-долу
MUCH (about) the same приблизително същият
pretty MUCH alike горе-долу еднакви
MUCH of a size почти толкова голям
MUCH the best/theworst далеч най-добър/най-лош
MUCH as колкото и да
MUCH as I tried колкото и да се опитвах
MUCH to my surprise/regret, etc. за мое голямо учудваие/съжалениеи пр.
he is MUCH the worse for this fall into the canal тойпострада много от падането си в канала
oceansdon't so MUCH divide the world as unite it океаните по-скоро обединяват света, отколкото да го разделят
not a single contemporary so MUCH as hints at нито единсъвременник дори и не намеква за
II. a (more, most) много
MUCH food/rain многохрана/дъжд
MUCH difficulty/trouble много/големи затруднения
he never eats MUCH breakfast той не яде многона закуска
not MUCH of a... неособено добър/голям...
he's not MUCH of a scholar той не e бог знае какъв учен
I'm not MUCH of a cinemagoer рядко ходя на кино
to betoo MUCH for много труден съм за, по-силен/по-опитен/по-хитър съм от
that book was too MUCH for meтази книга ми беше прекалено трудна
the schoolchampion was too MUCH for me шапмионът на училищетобеше далеч по-силен от мен
III. n много
MUCH of whatyou say is true голяма част от това, което казвате, е вярно
how MUCH a kilo is that beef? колко e килототова говеждо? I don't think the film is up to MUCH смятам, че филмът не струва
this/that MUCH толкова
that MUCHis certain това (поне) /едно e сигурно
I'll say this MUCHin his favour това мога да кажа в негва полза
tomake MUCH of разбирам, проумявам, отдавам голямо значение на, преувеличавам, обръщам голямо внимание на, приемам (някого) много радушно, разшетвам се за (някого), лаская
you havealways helped me and I'll always do as MUCH for you винагиси ми помагал и аз винаги ще ти помогна
it's asMUCH your responsibility as mine това e колкото твоя, толкова и моя отговорност
it was as MUCH as he coulddo to keep from laughing едва се сдържаше да не сеизсмее
that is as MUCH as to say все едно да кажеш
withnot/without so MUCH as saying good-bye без дори да сесбогува

* * *

{m^tsh} adv (more {mъ:}); most {moust}) 1. много; how much ? 1) (2) {m^tsh} I. a (more; most) много; much food/rain много храна/дъжд

* * *

1 a много, голямо количество;2 adv много, до голяма степен;how MUCH колко;make MUCH of ценя високо; угаждам на;so MUCH the better толкова по-добре;much; adv (more;{mЈ:}); most;{moust}) 1. много; how much ? 1) колко? 2) колко струва? very much

* * *

* * *

much[mʌtʃ] I. adv ( more, most [mo:, moust]) 1. много; how \much? колко? \much pleased много доволен; \much he cares ирон. много го е грижа; 2. (при сравн. ст.) много, значително; \much better много по-добре; 3. приблизително, горе-долу; \much ( about) the same приблизително същият; pretty \much alike доста еднакви; \much of a size почти толкова голям; \much of a \much от един дол дренки; so \much the better толкова по-добре; \much will have more пари при пари отиват; not \much разг. малко вероятно е, едва ли; II. adj ( more, most) много; \much trouble голямо безпокойство; III. n голямо количество, много; to gain \much печеля много; to make \much of представям (третирам) като важен; приемам радушно, разшетвам се за; not \much of a cook не е кой знае какъв готвач; be not ( nothing) \much to look at разг. не се отличава с особена красота, не е нещо особено; I don't think \much of нямам особено добро мнение за; not up to \much разг. лошо качество, нищо особено; • I thought ( guessed) as \much така си и мислех; not to be \much on ( for) s.th. не съм във възторг от, не ми харесва особено; \much as макар че, въпреки че, \much as she likes him she won' t marry him въпреки че го харесва, тя няма да се омъжи за него; not \much of a one for s.th. разг. не обичам много, не ми допада; I am not \much of a one for scotch не си падам по шотландското уиски.

понять

1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;

2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);

3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;

4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.

* * *

1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати

2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)

3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)

поведать повідати, повісти (повім, -віси), оповісти, повідати, уповідувати, уповідати, уповісти, розповідати, розповісти кому, що, про що. [Повідають (поведуют) люди. Запрагнув гіркі свої жалі вповідати щирій людині (Л. Укр.). Тобі я розповім свою біду (Сам.). Хочеться йому повідати свою думку, відкрити своє серце (Мирн.). Повідж мені правдочку (Голов.)]. -дай мне своё горе - повідай мені своє горе (Мирн.). -дайте мне эту тайну - повідайте (повіжте) мені цю таємницю. Поведанный - повіджений, розповіджений, уповіджений.